Щодо дискусії на круглому столі "Держава XXI століття: ОГАС проти бюрократії"(НІСД, 26.10.2010)
Кілієвич Олександр
ОГАС
1. Проблематику «ОГАС» (укр. – ЗДАС – загальнодержавна автоматизована система) мирозглядаємо в контексті автоматизації організаційного управління (див. розд. 11 «Автоматизация организационного управления» книги В.Глушкова «Основыбезбумажной информатики). Погляди Академіка на ширше коло проблем аналізу систем соціально-економічного управління викладені в його публікації «Социально-экономическое управление в эпоху научно-технической революции» (препр. ИК АН УССР №79-2, Киев, 1979, 52 с.)
2. Вивчати наукову спадщину В.М. Глушкова з тим, щоб використовувати її в Україні сьогодні, варто з урахуванням еволюції системи управління – соціально-економічних трансформацій, що відбулися за період 1982-2010 рр., інституціональних змін, зміни середовища (економічного, соціального, політичного, технологічного), в якому функціонує влада як суспільний інститут, зміни механізмів формування цілей і пріоритетів у державному управління, зміни технологій вироблення рішень у державному секторі, зміни механізмів взаємовідносин між владою і суспільством.
3. Фактично «соціально-економічне управління» і «організаційне управління» - це те, що визначається як “publicadministration” в широкому розумінні – тобто державне (суспільне) управління.
А) Еволюція концепції “publicadministration” у світі протягом 20 століття як сфери практичної діяльності і як прикладної науки призвела до появи нових моделей:
– publicmanagement- менеджмент у суспільному секторі – привнесення концепцій ефективного управління бізнесом у сферу діяльності влади,
- goodgovernance- належне врядування – переосмислення завдань і практики діяльності влади в середовищі громадянського суспільства;
- розвитку publicpolice(державна/суспільна політика) – це курс дій органів влади при розв’язанні суспільних проблем, та відповідного інструментарію підготовки рішень у процесах вироблення державної політики – publicpolicyanalysis(аналіз державної/суспільної політики) – це процеси і процедури підготовки рекомендацій для органів влади про найкращі серед можливих варіанти вирішення суспільних проблем.
Б) Необхідність удосконалення процедур державного управління в світлі викликів часу (глобалізація, ускладнення управлінських задач в умовах швидких технологічних і інституціональних змін, підвищення підзвітності влади перед суспільством і т.п.) призвела до виникнення концепції електронного врядування (e-governance) і її практичної реалізації, зокрема, в країнах ЄС.
4. Можна впевнено стверджувати що екстраполяція вчення В.М. Глушква на сьогодення фактично і означає розвиток ідеї e-governance; технологічні і організаційні основи такого врядування і були закладені у публікаціях і практично впроваджених напрацюваннях академіка Глушкова.
5. У зв’язку з цим слід зазначити, що в Україні й досі залишились значні людські ресурси, здатні забезпечувати адміністративну реформу на новому технологічному рівні електронного врядування, проте відсутні авторитетні наукові лідери (яким був свого часу В.М.), здатні ставити задачі на розробку відповідної автоматизованої системи управління.
6. Щодо «бюрократії» в назві круглого столу, то слід зазначити, що це слово (як і термін «бюрократ») - на відміну від поняття «бюрократизм» - має не лише негативний зміст. Бюрократія як певним чином організований суспільний інститут, зокрема, передбачає необхідність дотримування встановлених (тобто прописаних і оприлюднених) правил і процедур підготовки і ухвалення рішень, аналізу потенційних наслідків і т.п., а не управління «по поняттям» чи в силу потреб «моменту», коли правила змінюються під конкретні бажані рішення, які хтось лобіює. Останнє як раз і суперечить бюрократії. Тобто, позитивним чинником бюрократії в такому розумінні є усталеність і прописаність процедур і правил ухвалення рішень, що полегшує автоматизацію системи.
7. «Не можна автоматизувати хаос» - неодноразово підкреслював Віктор Михайлович, коли особисто вивчав (зокрема, «підглядаючи» за діяльністю тодішнього голови Держплану СРСР) процедури підготовки, узгодження, ухвалення планових рішень, що дозволило йому запропонувати моделі трансформації інформаційних потоків, які супроводжують керівну діяльність в системі державного управління. Безпосереднім наслідком цієї діяльності стало формування у реалізації концепції АСПР – автоматизованої системи планових розрахунків.
З урахуванням трансформації діяльності з планування народного господарства у діяльність з вироблення державної політики (зокрема, розробки державних цільових програм), за що відповідає Мінекономіки (своєрідний правонаступник Держплану), можна казати, що концепції ОГАС і АСПР створили міцний фундамент для розвитку електронного врядування в Україні.
8. Окремо зазначимо, що у публікаціях В.М. Глушкова у сфері аналізу систем державного управління та технологій підготовки державних рішень міститься значний потенціал для вдосконалення процедур аналізу державної політики як сучасної технології підготовки рекомендацій щодо оптимізації державно-управлінських рішень, яка розвивається в Україні в останні 10-15 років[1], а в розвинених країнах світу (першу чергу, англомовних) має вже тривалу практику впровадження і грунтовне ресурсне забезпечення.
Отже, критичне переосмислення наукової спадщини академіка В.М. Глушкова створює можливості подальшого розвитку в Україні прикладних досліджень у сфері державного управління і вдосконалення практики управлінської діяльності з урахуванням потреб адміністративної реформи.
Доц. Олександр Кілієвич
Національна академія державного управління при Президентові України
[1] Кілієвич О. Англо-український глосарій термінів і понять з аналізу державної політики та економіки. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 510 с. Килиевич А.И. Англо-русский глоссарий терминов и понятий в сфере анализа политики, государственного управления и экономики общественного сектора. – Бишкек: Университет Центральной Азии, 2009. – 514 с. Кілієвич О. Інституалізація аналізу політики в Україні / О. Кілієвич // Суспільна політика та стратегічний менеджмент. – 2008. - № 1. – С. 4-15. – Режим доступу: http://www.ipas.org.ua/doc/journal/2008/01/jpspm_2008_01_p004.pdf